Спірея ТОР березолиста

Висота березової спіреї від 50 до 80 см, крона зазвичай такого ж діаметра. Куляста декоративна крона протягом усього теплого сезону. Старі гілки коричневі, молоді ребристі, з червонуватим відтінком, бувають зигзагоподібно вигнуті, мають середню швидкість росту. Спірея березолиста, латиною – Spiraea betulifolia, отримала видову назву, так як її широкояйцевидне зазубрене листя з клиноподібною основою схоже на березове. Їхні розміри – 2,5-4,5х1,5 см. Листя яскраво-зелене, знизу світліше, видно виступаючі жилки. Спірея березолистна починає цвісти з 3-4 роки розвитку. У середній кліматичній смузі бутони розпускаються з другої декади червня, квітки тримаються на початок липня. Щиткоподібні суцвіття діаметром 3-9 см, густі, складаються з 20-100 дрібних 5-пелюсткових квіток 7-9 мм ширини. Пелюстки білі, кремові, злегка рожеві або насичено рожеві в залежності від сорту. Насіння дозріває до початку жовтня. Якщо насіння не потрібне, для барвистості чагарника зів'ялі суцвіття зрізають.
Рослина цінується як щедрий медонос та активне джерело фітонцидів. Ландшафтні дизайнери відзначають гармонійне поєднання кущів березової спіреї з бузком, трояндами, багаторічними астрами і хвойними культурами.
Восени березова спірея теж мальовнича. Листя стає інтенсивно-жовтим або набуває яскравого рум'янцю залежно від мінералів у грунті. Витримує заморозки до - 29-34 ° С без укриття. Рослина зберігає декоративність 15-20 років, потім чагарник змінюють або омолоджують, обрізуючи на рівні ґрунту.